Розвиток професійної ідентичності у студентів-вчителів початкових класів під час навчання у ВНЗ

Прoвeдeний aнaліз дисeртaційниx дoсліджeнь, свідчить прo нeдoстaтню сфoрмoвaність тa нeрівнoмірність рoзвитку визнaчeниx кoмпoнeнтів прoфeсійнoї ідeнтичнoсті студeнтів-вчитeлів пoчaткoвиx клaсів, щo oбумoвлeнo спeцифікoю трaдиційнoгo процесу навчання. Оскільки професійна ідентичність забезпечує ефективне професійне становлення та самореалізацію фахівця, необхідність здійснення відповідних заходів щодо її розвитку є очевидною. Відповідно, погоджуючись з думкою дослідників щодо розуміння ідентичності як динамічної системи, є можливим здійснення цілеспрямованого впливу на зміни і розвиток професійної ідентичності в позитивному напрямі.

Професійна ідентичність студента належить до категорії особистісних змін Під особистісними змінами ми розуміємо міжсистемний перехід до нових можливостей нової ідентичності. Основними характеристиками процесу особистісної зміни виступають: а) відмирання існуючих основ Я-образу (ідентичності); б) невизначеність основ для подальшого розвитку особистості; в) переборення невизначеності шляхом конструювання нової ідентичності, що виражається в новому Я-образі При цьому процес особистісних змін несе в собі як позитивні, так і негативні аспекти [3].

Позитивним аспектом є виникнення якісно нових, необмежених можливостей, які дозволяють перейти на суттєво новий рівень функціонування, відкрити в собі раніше невідомий потенціал. Згідно позицій С. Рубінштейна і Г. Костюка [5] саме навчання сприяє прискоренню переходу до більш високих структур особистості в контексті свідомого включення в різні форми життєдіяльності, зокрема в навчально-професійну діяльність. Відповідно, розвиток професійної ідентичності може здійснюватись під час навчально-виховного процесу шляхом активного засвоєння провідних професійних позицій в контексті особистісного зростання студентів.

Водночас методи навчання, що застосовуються у ВНЗ під час підготовки вчителів початкових класів, швидше академічні, спрямовані передусім на надання теоретичних знань та вироблення предметних умінь та навичок і тому мало сприяють глибинному самопізнанню суб’єкта та інших людей. Разом з тим, досягти особистісного та професійного зростання, що є дуже важливим для даної спеціальності враховуючи різноманітність професійних функцій вчителя початкових класів, шляхом використання лише традиційних методів навчання на сьогодні практично неможливо. Таким чином, є доцільним використання активних методів і прийомів навчання, спрямованих на оптимізацію процесу підготовки майбутніх вчителів початкових класів, шляхом активізації самопізнання студентів, їх професійного самовизначення, усвідомлення реальності життєвих планів тощо. психологічний тренінг студент професіоналізм

Одним з найбільш ефективних методів навчання можна вважати активні методи групової діяльності, а саме соціально-психологічний тренінг (СПТ) та окремі методи активного соціально-психологічного навчання. Останнє, на думку Т. Яценко [4], здатне розкрити та розвинути особистісний потенціал студентів як необхідної умови становлення їх професіоналізму. Результативність методу полягає в цілісності та єдності всіх методичних прийомів, у пізнанні психологічної сутності, виявів психіки учасників навчання, аналітико-синтетичному аналізі емоційної, когнітивної та поведінкової сфер психіки, а також у здатності суб’єкта децентрувати увагу, "бути в ситуації та над нею", в умінні оптимально розв’язувати проблеми, що виникають спонтанно у мінливій та неповторній ситуації. У процесі такої роботи учасники не лише збагачуються специфічними знаннями про механізми власної психічної організації та структуру на свідомому та несвідомому рівнях, а й пізнають систематизовані тенденції поведінки, які не завжди є виправданими з професійного погляду.

Центральним аспектом роботи в СПТ виступає процес навчання і формування нового досвіду, в ході якого змінюється система відносин і самоставлення індивіда, а вагомою опорою в динамічній ситуації взаємодії у групі є система існуючого життєвого досвіду учасників та потреба в його вдосконаленні. Акцент на динамічній стороні навчання забезпечить рефлексивний характер освоєних учасниками знань, оскільки вони не повідомляються у готовому вигляді, а є наслідком їх власного досвіду, отриманого через актуалізацію переживань, інтелектуальних зусиль та поведінки. Доцільним під час СПТ є також використання психологічних компонентів умінь, навиків, специфічних здібностей і їх структури [3].

Список використаних джерел

1.Зеер Э.Ф. Психология профессий: [учеб. пособие для студентов вузов] / Э.Ф. Зеер. — М. : Академический Проект ; Екатеринбург: Деловая книга, 2003. — 336 с.

2.Ічанська О.М. Становлення особистісної ідентичності в ранньому юнацькому віці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 "Педагогічна та вікова психологія" / О.М. Ічанська. — К., 2002. — 19 с

.Митина Л.М. Коррекционно-обучающие программы повышения уровня профессионального развития учителя: учеб. пособие / Л.М. Митина [и др.]. — М. : Моск. психол.-соц. ин-т. — Воронеж: МОДЭК, 2001. — 304 с.

.Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: навч. посіб. / Т.С. Яценко. — К.: Вища шк., 2004. — 679 с.

.Вірна Ж.П. Мотиваційно-смислова регуляція у професіоналізації психолога: дис. доктора психол. наук : 19.00.01 / Жанна Петрівна Вірна. — Луцьк, 2004. — 437 с.

Нужна качественная работа без плагиата?

Язык
Июнь 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
« Май    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930