Aнoтaція: У стaтті oбґрунтoвуються мeтoдoлoгічні підxoди, принципи, мeтoди тa фoрми рoбoти щoдo eстeтичнoгo виxoвaння мoлoдшиx шкoлярів у твoрчій спaдщині В.O. Суxoмлинськoгo. Здійснeний рeтрoспeктивний aнaліз прaць В.O. Суxoмлинськoгo дoзвoлив зрoбити виснoвoк, щo видaтний пeдaгoг нaдaвaв вeликoгo знaчeння eстeтичнoму виxoвaнню дітeй, зoкрeмa фoрмувaнню у ниx eстeтичниx пoчуттів, oцінoк, суджeнь тa ідeaлів; oснoвoю дуxoвнoгo життя вважав природу, оточуючий світ, мистецтво; вбачав у спілкуванні дітей з природою розвиток творчості, сферу докладання їхніх духовних сил. Аналіз літературних джерел та архівних матеріалів показав, що В.О. Сухомлинський тісно повязував зміст естетичного розвитку дітей з культурою емоцій педагога, яка полягає в його здатності адекватно, емоційно реагувати на різні педагогічні ситуації, дотримуватися естетичних норм.
Ключові слова: Естетичне виховання, естетичні почуття, педагогічна система В.О. Сухомлинського, молодші школярі.
Аннотация: В статье обосновываются методологические подходы, принципы, методы и формы работы по эстетическому воспитанию младших школьников в творческом наследии В.А. Сухомлинского. Проведенный ретроспективный анализ работ В.А. Сухомлинского позволил сделать вывод, что выдающийся педагог придавал большое значение эстетическому воспитанию детей, в том числе формированию у них эстетических чувств, оценок, суждений и идеалов; основой духовной жизни считал природу, окружающий мир, искусство; видел в общении детей с природой развитие творчества, сферу приложения их духовных сил. Анализ литературных источников и архивных материалов показал, что В.А. Сухомлинский тесно связывал содержание эстетического развития детей с культурой эмоций педагога, заключается в его способности адекватно, эмоционально реагировать на различные педагогические ситуации, соблюдать эстетических норм.
Ключевые слова: Эстетическое воспитание, эстетические чувства, педагогическая система В.А. Сухомлинского, младшие школьники.
Аbstrаct: Methodologіcаl аpproаches, prіncіples, methods аnd forms of аesthetіc educаtіon on prіmаry school chіldren іn Suhomlynskys creаtіve herіtаge аre justіfіed іn the аrtіcle. The retrospectіve аnаlysіs of Suhomlynskys works hаs been mаde whіch leаd to the conclusіon thаt the outstаndіng teаcher аttаched іmportаnce to the аesthetіc educаtіon of chіldren, іncludіng the formаtіon of theіr аesthetіc feelіngs, аssessment, opіnіons аnd іdeаls; the scіentіst consіdered nаture, the surroundіng world аnd аrt аs the foundаtіon of spіrіtuаl lіfe; he wаs convіnced thаt the development of chіldrens creаtіvіty аnd the scope of аpplіcаtіon of theіr spіrіtuаl strength lіe іn communіcаtіon between chіldren аnd nаture. The аnаlysіs of lіterаry sources аnd аrhіvnyh mаterіаls showed thаt Suhomlynskyy closely lіnked contents аesthetіc development of chіldren wіth culture emotіons teаcher who іs the cаpаcіty to аdequаtely hіm, emotіonаlly reаct to dіfferent pedаgogіcаl sіtuаtіon, follow аesthetіc stаndаrds. Vytonchenіst emotіonаlly аnd аesthetіc perceptіon should, іn hіs opіnіon, dіstrіbuted і on the аbіlіty of the teаcher to recognіze by nаydrіbnіshymy nuаnces mіmіky, gesture, voіce, speech vіdtіnkіv stаte of mіnd of the chіld. Whаt more vіdtіnkіv mood dіsturbаnces аccept chіld teаcher, the more precіsely cаn vіdchuty theіr аesthetіc color so і wіll dіyovіshe іts educаtіonаl іmpаct.
Keywords: Аesthetіc educаtіon, аesthetіc sense, Suhomlynskys educаtіonаl system, younger students.
Постановка проблеми. В усі часи естетичному вихованню особистості надавалось провідне значення, оскільки воно, синтезуючи в собі істину, красу, добро, у руках педагога є найкращим знаряддям для формування людини-мислителя, людини-творця, життєстійкої та життєздатної особистості [4, с.157].
У документі "Основні орієнтири виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів" зазначено: "Естетичне виховання спрямоване на розвиток у зростаючої особистості широкого спектра почуттів ? здатності збагнути та виразити власне ставлення до мистецтва. Важливим є сприймання об’єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва, власний погляд на світ, здатність радіти за інших як ознака духовної зрілості [1, с.110].
Тому одним із головних завдань сучасної школи є створення такої системи навчання й виховання, яка б забезпечувала освітні потреби кожного учня відповідно до його нахилів, інтересів, можливостей.
Аналіз останніх досліджень з проблеми. Педагогічна спадщина В.О. Сухомлинського вивчається і широко популяризується. В останні роки зявилося немало праць науковців і педагогів-практиків, присвячених її дослідженню (Ю.П. Азаров, М.Я. Антонець, А.М. Борисовський, В.І. Бондар,
В.Г. Бутенко, І.А. Зязюн, М.І. Мухін, О.Я. Савченко, М.Д. Ярмаченко [2, с.66].
Питання естетичного розвитку особистості знайшли своє відображення в працях: Д.М. Джоли, В.І. Дряпіки, А.І. Бурової, В.Г. Бутенка, Н.О. Ветлугіної, Н.С. Вітковської, І.Ф. Гончарової, Б.Т. Лихачова, О.Б. Петренко, Н.В. Тарапаки та інших [5, с.37].
Мета статті. Мета пропонованої статті полягає у виявленні важливості формування особистості через красу та естетику у теоретичному обґрунтуванні змісту, форм, методів та способів реалізації естетичного розвитку у сучасних загальноосвітніх навчальних закладах на прикладі педагогічної спадщини В.О. Сухомлинського.
Педагогічні ідеї Василя Олександровича формувалися внаслідок учительської праці та безпосереднього спілкування з дітьми, тому його наукова спадщина є особливо цікавою для вивчення та втілення в життя.
Виклад основного матеріалу дослідження. Видатний педагог-новатор створив організовану систему впливу на вихованців, яка сприяє всебічному розвитку дитини. Методика гуманістичного виховання у В.О. Сухомлинського полягає у поєднанні різноманітних способів та методів виховання. Він уміло поєднував у своїй діяльності теорію і практику в галузі виховання відчуття прекрасного. "Лікування красою ? так можна назвати одну з граней моєї педагогічної системи", ? писав видатний педагог [2, с.68].
В.О. Сухомлинський справедливо вважав, що естетика починається з краси переживань і не визнавав емоційного убозтва. Основним обєктом свого педагогічного впливу він називав культуру почуттів, які є цільним грунтом для високоморальних дитячих вчинків.". Там, де немає чуйності, тонкості сприймання навколишнього світу, виростають бездушні, безсердечні люди", ? попереджав педагог [5, с.47].
Педагог порівнював красу з джерелом моральної чистоти, духовного багатства, фізичної краси. "У світі є не тільки потрібне, корисне, а й красиве. З того часу, коли людина стала людиною, з тієї миті, коли вона задивилася на квітку і вечірню зорю, вона стала вдивлятися в саму себе. Людина осягла красу. Краса ? це глибоко людське!. Краса ? це радість нашого життя" [4, с.15].
Виховання відчуття прекрасного, орієнтоване на формування естетичної культури школярів, передбачає: розвиток у школярів здібності сприймати прекрасне в природі, в праці, в творах мистецтва, оточуючій дійсності, поведінці людей, які бажають насолоджуватися цим прекрасним.
На думку Василя Олександровича, багато що залежить від педагога, від його уміння емоційно, образно відкрити для найменших саме ті сторони красивого, які їм самим ще не під силу це відкрити. І якщо діти не помічають оточуючої краси природи, краси навколишнього середовища, то це наслідок того, що не всі педагоги навчають дітей спостерігати природу, розуміти її.
Для В.О. Сухомлинського важливим було те, що вчитель обовязково повинен володіти умінням бачити красу природи, мистецтва, людських відносин, і за допомогою образного, виразного слова формувати це уміння у своїх вихованців. В естетичному вихованні, підкреслював педагог, недопустимий дидактизм, штучне замилування природою.
В.О. Сухомлинський будував начально-виховний процес так, щоб сприймання творів мистецтва ? музики, живопису чергувались "з виходами на природу", де дитина може зримо, наочно відчути співзвучність тиші полів і лук, шелесту дібров і співу жайворонків.
Великий гуманіст розглядав природу як важливий засіб емоційного, естетичного, морального аспектів виховного процесу. Вона виховує в душі дитини здатність відчувати, сприймати тонкощі, відтінки речей, явищ. Сухомлинський писав "Пізнаючи відтінки краси природи, хлопчики та дівчатка переживали життєрадісне почуття повноти духовних сил, жадобу до пізнання все нових джерел естетичних багатств" [6, с.113].
Спілкування учнів з природою педагог забезпечував завдяки проведенню занять у зелених класах, організованих на території Павлиської середньої школи. Саме там діти могли спостерігати, аналізувати та робити висновки щодо явищ природи та просто милуватись нею: слухати спів пташок, шелест листя та ловити сонячне проміння.
Свій ідеал естетичного виховання талановитий педагог убачав в тому, щоб кожна дитина, побачивши прекрасне, зупинилася перед ним у подиві, зробив його частинкою свого життя. Пізнання прекрасного, переживання радості в звязку з його створенням збагачують людину, примножують сили, цементують світогляд. Адже світогляд базується не тільки на сумі знань, але й на морально-естетичному, емоційному світі людини, у тому числі й на відчутті прекрасного [1, с.113].
Серед основних форм реалізації естетичного виховання В.О. Сухомлинський, крім уроку, приділяв велику увагу екскурсіям, походам, спостереженням, аналізу явищ природи. Усе прекрасне, що існує в навколишньому світі створене людиною для інших людей, повинно доторкнутися до серця дитини і облагородити її [3, с.63].
Висновки і перспективи подальших розвідок.В.О. Сухомлинський удосконалив систему естетичного розвитку дітей молодшого шкільного віку, науково обґрунтував і апробував на практиці форми й методи її організації, показав можливість, доцільність її реалізації в умовах конкретного педагогічного колективу. Він одним із перших довів, що правильно організований естетичний розвиток дітей закладає передумови гармонійного розвитку, забезпечує психолого-педагогічну готовність дітей до майбутнього життя.
Тому, актуалізувавши педагогічну спадщину В.О. Сухомлинського щодо естетичного розвитку особистості дає можливість стверджувати, що це актуальне питання по праву займає в його теоретичній і практичній діяльності одне із провідних місць. В його працях міститься не тільки аналіз окремих питань, а й системний, комплексний підхід до вирішення проблеми естетичного розвитку дітей як цілісного процесу, який являє собою один із важливих і невід’ємних компонентів всебічного гармонійного розвитку особистості.
сухомлинський естетичне виховання школяр
Список використаних джерел
1.Кузь В.Г. Педагогіка В.О. Сухомлинського — педагогіка ХХІ століття. В.Г. Кузь. // Педагогіка і психологія. — 2000. — №1. — C.113 ? 120.
2.Кормило О.М. Проблема активізації емоційної сфери молодших школярів у навчальній діяльності в працях В.О. Сухомлинського // Наукові записки ТДПУ ім.В. Гнатюка: Педагогіка. ? 2002. ? №5. — С.66 ? 69.
.Лозова В. І, Теоретичні основи виховання і навчання: навчальний посібник / В.І. Лозова, Г.В. Троцко. ? Харк. держ, пед. ун-т ім.Г. Сковороди. ? 2-е вид., випр. і доп. ? Харків: "ОВС" //, ? 2002. ? C.56 ? 115.
.Майборода В.К. Творча особистість вчителя у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського / В.К. Майборода. ? К.: Веселка. ? 1990. — С.10 ? 126.
.Мелешко В.В. Педагогіка В. Сухомлинського в діяльності вчителя сільської школи // Наукові записки ТДПУ ім.В. Гнатюка: Педагогіка. ? 2002. ? №5. — С.37 ? 42.
.Творча реалізація педагогічних ідей В.О. Сухомлинського в системі художньо-естетичного виховання: навчально-методичний посібник. ? Кіровоград: Вид-во ОІППО імені Василя Сухомлинського, ? 2008. ? 103 с.
Нужна качественная работа без плагиата?
